Допомога бійцю АТО Сашку Ільчишину

Знаєте, я дуже довго вагалася чи писати цей пост, але я напишу тому, що так правильно, напишу тому, щоб хлопці знали, що ми з ними не тільки на передовій…
 
Сьогодні провели Сашка Ільчишина додому, були його рідні, мама і тато. Ви навіть не уявляєте, яку роботу за цих важких рік і два місяці провела наша Лєна Седляр, довгий час очікування, відра сліз виплаканих його мамою і допомоги всіх лікарів і волонтерів в шпиталі…
 
Результат, на жаль, поки негативний, і його історія дуже важка, після поранень в Іловайську Сашко надійшов в шпиталь, пройшов лікування, і ніби все було добре, коли раптом клінічна смерть, його витягнули з того світу лікарі, але кома…, Сашко вже більше року в комі, сам з Чернігівщини, мама з татом зняли квартиру біля шпиталю і весь цей довгий час перебували поручі з сином, допомагали і піклувалися за Сашка, та лікарі, на жаль, прогнозів не дають, ніхто не знає чітко, чи вийде він із цього стану. І от мама Сашка та наша Лєна, поспілкувавшись із лікарями, прийняли рішення відвезти Сашка додому, можливо, зміна обстановка і рідні стіні дадуть хоч якийсь позитивний результат.
 
Домовилися з Чернігівською радою, щоб вони виділили швидку для транспортування Сашка, і потрібно було купити ще обладнання, яке йому необхідне для перебування вдома, щоб місцеві лікарі періодично змогли підключати його до цього апарату. За закупівлю цього обладнання ми взялися одразу, ми дякуємо за допомогу Юлії Федорко коштами в сумі 5 800 грн., усі кошти витрачені за призначенням, решту коштів ми дали водію швидкої та водію мікроавтобусу на пальне, який віз необхідне обладнання для Сашка (ліжко, матрац від пролежнів, крісло, і багато іншого). На фото цей апарат вже загружений в мікроавтобус та чекає відправки, Сашка і батьків не фоткала, гадаю, це не правильно фотографувати хлопця в такому стані, я б все одно не змогла викласти ці фото в соцмережі.
 
Також дякую нашим помічникам Олегу Дмитровичу та Олегові Калініченку, а також Юлії Федорко за зібрані кошти в сумі 3 500 грн. на благодійній ярмарці вчора.
 
Сьогоднішній день я закінчила позитивно в компанії гарної, доброї та щирої подруги Олени Шепель-Клімашевської. Ми пили какао, розмовляли та ділилися новинами, і, звісно, Лєнчік з Вовчиком (Володимиром Шепелем) у своєму репертуарі, ніколи не можуть не допомогти.
 
Лєнчік, я дякую Вам за гроші, чесно дуже дякую за 2 100 грн., ви завжди допомагаєте. Коли  я зустрічаюсь із тобою чи з Вовчиком, я просто відпочиваю морально, бо з Вами цікаво, спокійно та тепло, дякую Вам, мої дорогі друзі!!!!!